Я також хочу долучитись до побажання - боротись. Не вірте в дурню про "діти виростуть і все зрозуміють". Спочатку відріжуть доступ до дітей, потім скажуть що от,Ю навіть ніразу не прийшов. І це дітей озлобить ще більше. Коли мої діти виростуть, я з гордістю скажу.

Я навіть знаю що скажу синам якщо ті виростуть. І запитають вмене про це.

Я скажу: - я боровся довгі роки, пліч-о-пліч з такими ж татами як і сам. І ми зробили неможливе, ми змінили систему, ми змініли разом закон України. І дорогі мої сини. Хоч ми і втартили наш час назавжди. Ми боролись не даремно. Я боровся за те, щоб коли ви виростете - щоб ви мали ПРАВО, на власних дітей! Ми передаємо вам країну, змінену ,кращу. Бо ви росли .в країні батьківського геноциду. Де батько, - банкомат і "лох". Ви мої сини, і я кістьми ляжу, щоб ви жили в геть іншій Україні!